Як визнати заповіт недійсним

Заповіт є особистим розпорядженням особи її майном на випадок смерті. Це важливий інструмент реалізації права власності, гарантованого Конституцією України. Водночас, як і будь-який правочин, заповіт може бути визнаний недійсним.

Види недійсних заповітів

Цивільний кодекс України розрізняє два види недійсних заповітів: нікчемний і оспорюваний.

Нікчемним є заповіт, який складено особою, що не мала права його складати, або який оформлено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Недійсність такого заповіту встановлюється без звернення до суду — нотаріус самостійно відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у разі виявлення порушення. У разі незгоди з діями нотаріуса заінтересована особа може звернутися до суду з позовом щодо оскарження його дій.

Нікчемними можуть бути визнані, зокрема, такі заповіти:

— без необхідних реквізитів — підписів, печаток, дати тощо;

— складені фізичною особою без повної цивільної дієздатності;

— вчинені через представника;

— посвідчені особами, які не мали на це повноважень;

— посвідчені без обов’язкової присутності свідків;

— секретні заповіти, посвідчені з порушенням вимог;

— щодо майна, охопленого спадковим договором, за умови, що на момент відкриття спадщини договір діяв;

— посвідчені на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Оспорюваним є заповіт, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду — якщо буде доведено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

До обставин, які можуть свідчити про невільне волевиявлення, належать:

— заповідач не усвідомлював значення своїх дій або не міг ними керувати;

— заповіт був складений під впливом обману, погроз, насильства або у вкрай складних життєвих обставинах;

— оформлення заповіту було вимушеним.

У таких випадках суд, на підставі позову заінтересованої особи, може визнати заповіт повністю або частково недійсним.

Обов’язкова частка у спадщині

Чинне цивільне законодавство не дозволяє заповідачу позбавити права на спадкування певне коло осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині. Якщо ці особи не враховані в заповіті, суд може частково або повністю визнати заповіт недійсним.

До осіб, які мають право на обов’язкову частку, належать:

— малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;

— непрацездатна вдова або вдівець;

— непрацездатні батьки.

Ці особи мають право успадкувати половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом. Їхнє право виникає незалежно від змісту заповіту і діє на момент відкриття спадщини.

Оскарження заповіту в суді

Подати позов про визнання заповіту недійсним може особа, права та інтереси якої порушено.

Такими особами, наприклад, можуть бути:

— спадкоємці за законом;

— спадкоємці за іншим заповітом

— особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині

— особи, на користь яких складено заповідальне розпорядження.

Позов може бути подано лише після смерті заповідача. Він розглядається судом за місцем відкриття спадщини.

За повідомленням Міністерства юстиції України.